Прес-реліз

ініціятивної групи на підтримку науковців,

які підписали заяву «Проти ксенофобії, за европейську Україну!»

Влітку минулого року понад 225 представників української інтеліґенції в краї та діяспорі виступили із заявою «Проти ксенофобії, за европейську Україну!», в якій ішлося про те, що Міжреґ іональна академія управління персоналом (МАУП) й асоційовані з нею структури під прикриттям псевдопатріотичної риторики намагаються ствердити в очах світу стереотип України як заповідника ксенофобії. Піком дедалі цієї дедалі потужнішої антисемітської кампанії й безпосереднім приводом для оприлюднення заяви стало ганебне звернення до президента України, голови Верховної Ради і голови Верховного Суду, в якому очільники МАУП і ще деяких буцімто патріотичних організацій, двоє народних депутатів України (зокрема й віднедавна Герой України п. Сподаренко), а також близько сотні непоіменованих «науковців, громадських і політичних діячів» вимагали «припинити злочинні дії організованого єврейства в Україні». У відповідь на це, українські інтеліґенти, які підписали заяву «Проти ксенофобії, за европейську Україну!», вкотре змушені були наголосили, що арґументи, на кшталт повище наведених, і відповідна практика заслуговують на осуд з боку кожного, хто вважає себе свідомим і відповідал ьним громадянином своєї країни. На жаль, ані жодна з гілок державної влади, ані впливові засоби масової інформації, ані загальнонаціональні громадські організації, ані, нарешті, широка громадськість, не спромоглися вчасно дати чітку оцінку і жорстку відсіч цій людиноненависницькій і, зрештою, анти українській істерії, аж поки згадану заяву було опубліковано на сайті «Майдан», а також на шпальтах часописів «Критика», «Форум націй» (газета Конґресу національних громад України), «Світ» (газета НАНУ) та ін.

Втім, прикра пасивність нашої держави й суспільства у цьому питанні тривала і далі, заохочуючи тих, кого українська інтеліґенція визнала за ксенофобів, до реваншу. На початку 2006 року МАУП подала до Печерського суду Києва позовну заяву про захист ділової репутації й відшкодування моральної шкоди, що її нібито завдає цьому навчальному закладові заява «Проти ксенофобії, за европейську Україну». Віповідачами позивачі забажали бачити тільки декількох найпомітніших осіб з-поміж тих сотень, хто підписали відозву, зокрема директора Інституту філософії НАНУ академіка Мирослава Поповича , директора Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ, президента Міжнародної асоціяції україністів академіка Ярослава Яцкова й відомих істориків професорів Станіслава Кульчицького , Олександра Майбороду ,Юрія Шаповала та Наталю Яковенко , а також газету НАНУ «Світ», від якої позивачі також вимагають чималої суми відшкодування. З огляду на це, оскаржувані борці з ксенофобією й національною ворожнечею в нашій країні мусять боронити засадничі ліберальні цінності не тільки в суді, але й перед широким загалом в Україні та світі, а українська культурна громадскість, якщо й надалі хоче лишатися гідною імені демократичної спільноти, повинна підняти голос на захист своїх чільних представників, загрожених облудним позовом. У поширеній напередодні початку судових слухань новій заяві науковці НАНУ чітко зазначають:

Хочемо підкреслити, що, по-перше, ми і, як сподіваємося, інші, свідомо підписали цього листа. Ми не обговорювали в ньому проблем МАУП як навчального закладу. Ділова репутація вузу залежить від характеру здійснення ним своїх функцій – навчання студентів. Заява «Проти ксенофобії, за европейську Україну» питання навчання і виховного процесу не порушувала.

Оцінку звернення «Припинити злочинні дії організованого єврейства» яко ганебного не можна розглядатися як недостовірну інформацію, оскільки таке звернення мало місце і містило положення, що були прямим розпалюванням міжнаціональної ворожнечі.

Така оцінка спирається на відповідні статті КК України. У науково-практичному коментарі до ККУ (Київ, 2001, с.14, 150), зокрема до п.2 статті 110-ї «Посягання на територіяльну цілісність і недоторканність України» та до п.1 ст.161-ї «Порушення рівноправности громадян залежно від їхньої расової, національної належности або ставлення до релігії», «розпалювання національної ворожнечі» тлумачиться, зокрема, як явно виражене неприязне (вороже) ставлення до тієї або іншої нації, до тієї або іншої релігії, коли такі дії спрямовано не проти особистих якостей конкретної особи, а проти якостей, що пов'язані з її расовою, національною приналежністю; приниження національної честі та гідності громадян; пряме чи не пряме обмеження прав громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного походження

У зверненні «Припинити злочинні дії організованого єврейства» великій групі громадян України приписано неґативні риси і вчинки саме як представникам певної етнічної спільноти. Висловлені у цьому зверненні закиди на адресу офіційно зареєстрованих організацій єврейської меншини як «організованої етнічно-кримінальної спільноти», звинувачення так званих організацій єврейства у створенні «величезної небезпеки» для України, заклики піддати їх діяльність окремому розслідуванню, витворюють витворюють образ України як держави, де до єврейської меншини панує особливе і вороже ставлення.

Тим самим ганьбиться репутація України у світі, що не може не викликати природного протесту з боку людей, яким небайдуже чесне ім'я Української держави й української нації.

Закликаємо українську громадськість і наукову спільноту засудити такого штибу звернення і висловити солідарність із заявою «Проти ксенофобії, за европейську Україну» і тими, хто її підписав.

Судові слухання за позовом МАУП почалися 3 лютого, відтак їх було відкладено до 20 лютого. Інтереси звинувачених науковців і газети «Світ» захищає відомий київський адвокат Вячеслав Якубенко за підтримки Харківської правозахисної групи.

Перенесення слухань дає нашій громадськости нагоду виказати свою опорність антиукраїнським й антидемократичним ксенофобним силам, а незалежні медії можуть і повинні відіграти в цьому процесі неабияку важливу роль, інформуючи суспільство про перебіг справи, про сутність маупівської риторики, а головне, ­– про той розголос, що його викликали ці події в Україні та світі. Зокрема, у відповідь на заклик створеної в Києві ініціятивної групи та президента Канадської асоціяції славистів професора Наталії Пилип'юк підтримати науковців, які підписали заяву «Проти ксенофобії, за европейську Україну!», вже декілька днів поспіль надходять листи та звернення чільних українських і зарубіжних інтелектуалів, солідарних із тими, хто намагається покласти край поширенню в Україні людиноненависницької ідеології антисемітизму. Думку світової інтелектуальної спільноти, яка вимагає припинити ганебне переслідування лідерів ліберальної інтеліґенції, якнайкраще передають слова знаного дослідника українсько-єврейських взаємин професора Макмастерського університету в Гамільтоні (Онтаріо, Канада) д-ра Петра Й. Потічного:

Суд над відомими науковцями ... за те, що вони посміли вситупити проти розпалювання ненависти серед громадян України групою ксенофобів із МАУП, я вважаю глумом над законом, правдою і здоровим глуздом.

Це якраз провід МАУП повинен стати перед судом за те, що свй антиєврейський расизм прикриває українським патріотизмом і тим самим шкодить іміджу України в світі та й державним інтересам.

Ініціятивна група збирає всі підтримчі листи, передає їх як самим осуджуваним науковцям і їхнім адвокатам, так і у розпорядження охочих журналістів й закликає демократичну пресу якомога активніше оприлюдювати ці тексти або повідомляти про їх зміст. Найближчими днями докладний опис цілої справи, заява осуджуваних науковців, а також список усіх, хто висловився на їх підтримку, буде вміщено в найбільшій газеті української громади в Північній Америці «Свобода», а також в авторитетних україністичних розсилках Домініка Ареля та Романа Сенкуся. Ми сподіваємося, що й в материковій Україні суспільство також буде докладно поінформовано про стан справи і зможе свідомо підтримати свою інтеліґенцію в її протистоянні тим, хто сіє в нашій країні міжнаціональну ворожнечу прагне відновити мову та практику ненависти.

По детальнішу інформацію журналістів просимо звертатися до членів ініціятивної групи Тетяни Хорунжої ( forumn@mail.ru ) й Андрія Мокроусова ( mokrousov@krytyka.kiev.ua ). Тих, хто хотів би засвідчити свою солідарність особистим підтримчим листом, радимо якомога скоріше спрямувати його на ці ж такі адреси, а також на спеціяльну адресу газети «Свобода» ( pidtrymka@att.net – до ранку середи, 8 лютого ). Ініціятивна група також радо надасть копії наявних підтримчих листів усім медіям, готовим умістити їх у себе на шпальтах їх тексти або списки осіб, що їх підписали.

Правда, закон і толерантність мають перемогти,

будьмо солідарними!

За ініціятивну групу на підтримку науковців, які підписали заяву «Проти ксенофобії, за европейську Україну!» –

Тетяна Хорунжа, прес-секретар Конґресу національних громад України,

Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису «Критика»

 

7 лютого 2006 року,

Київ


Новости
Контакт